Історія досвіду Михайло Мінаков

Книжка Михайла Мінакова є дослідженням історії поняття досвіду від Канта і Геґеля до кінця ХХ століття. Автор визначає досвід як одне з найважливіших філософських понять. Ним ми прагнемо окреслити місце зустрічі людини із собою і світом. Весь можливий досвід, пише дослідник, збігається з усіма можливими світами. Окрім того, в кожній конкретній філософській позиції ми можемо знайти водночас теорію і метатеорію досвіду. Тому Мінаков стверджує, що філософська думка постійно звертається до досвіду, оскільки постійно перевіряє те, що є очевидним, даним і присутнім. Структурування досвіду визначає, як ми ставимося до світу й людей, а також якою є філософія і наука. Розгляд розвитку філософського розуміння досвіду в західноевропейській думці ХІХ–ХХ століть науковець здійснює в рамках підходу, що його окреслює як «історико-філософську топологію досвіду». Цей підхід спирається, з одного боку, на історію філософських понять — філософську дисципліну, що займається історичною семантикою філософських понять і їх еволюцією; а з другого боку, на історію філософії, звернення до котрої має з’ясувати, як досвід розкрився філософському аналізові, перетворивши історію свого дослідження в процес досвіду.